Мотивація

Дізнавшись про мою вагітність, чоловік сказав повернути прийомну дитину в дитбудинок

Ми з Настею дружимо ще з дитинства. Вона давно вийшла заміж, але за вісім років вони з чоловіком так і не пізнали радість батьківства і материнства. Лікарі розводять руками – проблем зі здоров’ям немає. Вони вже планували зробити ЕКО, але потім вирішили з’їздити в дитячий будинок. Там багато діточок, яким дійсно потрібна любов і турбота батьків.

Її чоловік ніколи мені не подобався. З Олегом я майже не спілкуюся, він вічно похмурий і мовчазний. Свою дружину він любив сильно, тому я не втручалася в їхні стосунки.

Вони почали збирати документи, але їхати в дитбудинок Олег відмовився, тому з подругою поїхала я. Йому було все одно, а Настя боялася зробити неправильний вибір. Мені тоді його позиція здалася дивною, ця дитина буде спільною, повинна ж якось лежати до неї душа.

Кожна поїздка в притулок давалася мені дуже складно. Настя переглядала особисті справи вихованців дитбудинку, питала мою думку і розглядала фотографії. Що я могла їй порадити? Це ж не продуктами ходити в супермаркеті і читати етикетки зі складом!

Я запропонувала їй вибрати три кандидатури, до яких лежить душа, а потім обговорити діток із завідуючою, вона їх краще знає. До речі, не факт, що вони ще живуть у притулку, з нами в дитбудинок приїжджали десятки подружній пар.

Вона вибрала двох дівчат і одного хлопчика. Потім ми підійшли до завідуючої, приємна жінка повідомила нам, що з цих діток залишилася тільки одна маленька, всіх вже усиновили.

Через кілька днів до мене зателефонував батько і повідомив, що захворіла мама. Мені довелося залишити подругу одну і поїхати в село. Настя доповідала мені щось по телефону, але я абсолютно не слухала її, у мене були свої проблеми. Я турбувалася про здоров’я матері, хотіла б швидше її поставити на ноги. Подруга за цей час познайомилася з майбутньою донькою і почала збирати всякі довідки.

Я повернулася в місто через три місяці, коли мама остаточно одужала. Подзвонила Насті, виявилося, вони ось-ось заберуть дитину додому, залишилося один папірець в органи опіки віднесли.

Маленькій дівчинці Катрусі було три роки. Вона була дуже красивою і дотепною, єдине – одне очко косило. Катя недовго жила в притулку, її зовсім недавно вилучили з неблагополучної сім’ї.

Період адаптації був нелегким. Катюша поводилася агресивно, не підпускала до себе нових батьків, постійно ховалася і відмовлялася від їжі. Олег дуже скаженів, він не був до цього готовий. На цьому сюрпризи не закінчилися – Настя завагітніла.

Олег сказав, то Катю потрібно відвезти до притулку, двоє дітей вони не потягнуть. Вони почали лаятися, адже Настя не могла вчинити так з Катрусею, вона вже прив’язалася до неї. Після чергової сварки подруга взяла дитину і поїхала ночувати до мене. Дівчата пожили у мене тиждень і вирішили повернутися в свою квартиру.

Олег був упевнений, що за цей час Настя позбулася прийомної дитини. Коли побачив Катю на порозі – знову почав кричати, що через неї жити нормально вони не будуть. Через постійні стреси у подруги почалися проблеми, її змусили лягти в стаціонар …

Куди дівати доньку? Вона побоялася залишати її з Олегом, тому привезла до мене. Ми жили з Катрусею разом три тижні. Це було ще те випробування! Катя ще не звикла до тієї обстановки, а тепер їй доводилося уживатися зі мною. Складно їй давалась адаптація.

Катя з Настею жили у мене до самих пологів. Коли подруга народила сина, чоловік поставив її перед вибором: або він, або прийомна дочка.

Звичайно ж, Настя встала на сторону малятка. Олег демонстративно зібрав речі і на прощання пробурмотів: «Не проживете і дня без мене. Прибіжиш скоро! ».

Настя зібрала свої сили в кулак, плакати перестала – їй треба було ставити на ноги двох дітей. Вона подала відразу на розлучення, суд зайнявся розділом майно і аліментами. Так як Катерина теж була офіційною спадкоємицею Олега, йому доводилося вивалювати немаленьку суму щомісяця.

Олег, звичайно, фрукт ще той, але він попросив суддю не ділити майно. Квартиру і бізнес залишив дружині, як і всі накопичені гроші. Уже минуло кілька років після їхнього розлучення. Батько часто приїжджає до сина, тільки прийомну дочку ігнорує. Настя прагне не концентрувати увагу на цьому, але малятко все відчуває …

Вам також має сподобатись...