Економні знайомі запросили на день народження. Додому прийшла голодна
Є у мене такі знайомі, яких я називаю економними. Економлять практично на всьому. На їжі, на одязі. Ні, вони цілком забезпечені люди, які не перебиваються хлібом та водою. І гроші завжди є. Так що бутерброд з маслом і червоною ікрою можуть собі дозволити.
Я ходжу до них в гості тільки якщо є який-небудь привід. А так просто телефонуємо один одному. Місяць тому вони запросили на день народження чоловіка. Сходила я в гості і прийшла додому зовсім голодна.
Спочатку в моїх планах не було відвідування гостей, тому що знайомі живуть на іншому кінці міста. А день народження випав на будній день. Але потім все ж таки зважилася, та й на роботі в цей день я повинна була раніше звільнитися. У призначений день вранці поклала в сумку куплений заздалегідь подарунок і пішла на роботу.
Знайомі запросили в гості на день народження до чотирьох годинах. Тому в обідню перерву я тільки випила кави і з’їла дві печеньки. Коротше, сильно наїдатися не стала перед застіллям, адже була запрошена в гості.
Ну в загальному до призначеного часу я приїхала до знайомих. Вручила господареві подарунок, побажала щастя-здоров’я. Кажу знайомій, я голодна як вовк, спеціально не їла і підготувалася до свята живота. Звісно я сказала це в жарт. Але знайома каже, звичайно звичайно, мовляв все готово, проходь.
Нас було шестеро гостей, плюс господарі. Вісім чоловік. Зайшовши в кімнату я не побачила накритого столу і зрозуміла, що знайомі вирішили організувати щось на зразок фуршету. У кімнаті не було стільців, а присісти можна було тільки на невеликий диванчик. Звичайно хотілося б нормально посидіти після робочого дня, а не восьмеро на маленькому дивані.
Гаразд, фуршет так фуршет. Знайома вкотила невеликий круглий столик з їжею. І ось тут я пошкодувала, що в обід з’їла тільки два печива.
На столику (я навіть порахувала шматочки, за що мені взагалі анітрохи не соромно) було кілька невеликих тарілочок з нарізками. Всього рівно по вісім шматочків. Вісім шматочків сирокопченої ковбаски (я її дуже люблю), вісім шматочків м’яса, вісім-сиру. Свіжі помідори і огірки, теж по вісім шматочків.
Нарізано все дуже тонко, але красиво. Ах так, ще були два салати в мініатюрних вазочках. Фрукти теж були розраховані строго на вісім чоловік. І завершувала весь цей «багатий» стіл пляшка міцного напою. Коротше, їжте, пийте дорогі гості, що Бог послав.
Я сиджу, жую свій шматочок ковбаски з сиром, а їсти те хочеться! Пити навіть не стала без закуски. Знайома і каже: «Зараз гаряче принесу». Думаю, ну зараз хоча б гарячого поїмо. Та не тут то було! Господиня винесла гаряче. Можна було навіть не брати до уваги.
На тарілці були обсмажені цілком маленькі картоплини і запечені курячі гомілки. Кожному строго по одній! І сміх і гріх. Правда потім тортик був нормального розміру, а не строго порізаний на вісім частин. Загалом повеселилися ми на славу. Пішла додому через півтори години моторошно голодна.
По дорозі додому зайшла в магазин, купила додому продуктів. І вже вдома нормально поїла. Ось так заощадили на гостях мої знайомі. Навіщо було запрошувати людей на день народження, якщо немає можливості або бажання нормально накрити стіл.