Натхнення

«Чи важко жити одній в старості», – запитала я у 70-річної сусідки, у якої немає чоловіка, а діти приїжджають раз на рік

У мене є 70-річна сусідка. До своїх років вона веде себе, як справжня бабуся – спирається при ходьбі на паличку, дивиться завжди під ноги, вічно бурчить з невдоволенням, все їй не так і не те. Але я розумію, що поведінка цієї бабусі пов’язана з труднощами життя і відсутністю уваги до неї.

Я прийшла до висновку, що старече бурчання залежить не від похилого віку, а від відсутності турботи і участі в їх житті. Тому наші бабусі і дідусі такою поведінкою хочуть звернути на себе увагу оточуючих людей.

Мої роздуми наштовхнули мене на думку, підійти до бабусі і запропонувати їй свою допомогу, наприклад, сходити в магазин за продуктами або допомогти по господарству, або просто поспілкуватися.

Я підходила до неї пару раз безуспішно, але на третій раз бабуся попросила купити їй необхідні продукти. В знак подяки, вона запросила мене на чашечку чаю. Я радо прийняла її запрошення, так як хотіла дізнатися, чому вона в 70 років живе одна і незадоволена життям.

І я запитала у Тамари Іванівни, так звуть бабусю, як вона справляється одна, чи не обтяжена своєю самотністю, і як проходять її будні?

Бабуся відповіла, що вже давно не задає собі подібних питань, просто пливе за течією життя. Чоловік її кинув, коли вона була ще молодою 35-річною жінкою. Вчинок близької людини став для неї таким потрясінням, що вона вирішила більше не виходити заміж і виховувала двох дітей сама.

Подорослішавши, діти обзавелися власними сім’ями і роз’їхалися хто куди. У неї є вже онуки, яких вона бачила всього два рази в житті.

Діти з онуками приїздять на літні канікули, коли у бабусі день народження. Надовго вони не затримуються, тому що, перебуваючи всі разом, вони починають лаятися. Тому бабусі краще живеться без них.

Все їх спілкування зводиться до телефонних розмов.

Інших родичів у неї немає, та й подруг теж, тому вона і бурчить на оточуючих її людей.

Розповідь Тамари Іванівни перервали сльози.

У цей момент я відчула глибоке співчуття до літньої людини і зрозуміла, що ми самі творці своєї старості. Життя в старості, безпосередньо залежить від наших відносин з дітьми, родичами, друзями і просто людьми, ще в молодості. Тому, якщо ми хочемо прожити гідно свою старість, необхідно шукати спільну мову зі своїми близькими людьми. Я б не хотіла в 70 років залишитися зовсім одна.

За матеріалами

Вам також має сподобатись...