Натхнення

Мені 40 років. Я розлучилася з чоловіком. І заміж я більше не збираюся. Ніколи!

Міцних шлюбів в сучасному світі стає все менше. Люди забувають про такі прості речі, як вірність, чесність, довіра і в результаті сім’ї розпадаються. Ось і мене спіткала та ж доля.

З чоловіком прожили в шлюбі 18 років. Бували сварки, непорозуміння, але в молодості я якось простіше ставилася до такого. З роками ж жадібність, лінь і любов до пива чоловіка все частіше давали знати про себе. Можливо, я і далі б терпіла, але винести його нахабну брехню вже просто не змогла. Зараз розповім пару моментів на цю тему.

Справа була напередодні нового року. Чоловік працював на роботі, а ми з сином готувалися до святкового вечора. Але за всю ніч чоловік так і не з’явився додому. На наступний ранок мені, нарешті вдалося додзвонитися до благовірного, на що була коротка відповідь «Скоро буду». Після цього зв’язок обірвався, і абонент був поза зоною доступу.

Мої нерви були напружені до межі, телефон чоловіка мовчав, і я почала обдзвонювати всіх наших спільних друзів, знайомих. Пізніше – лікарні та морги.

Чоловік зволив з’явитися аж увечері другого січня. На виправдання сказав, що весь цей час провів в відділені поліції, але через деякий час я дізналася правду. Виявляється, він відзначав новорічну ніч в сауні зі знайомими, після чого одна з «знайомих» запросила його до себе додому, де вони і продовжували святкувати разом.

А ось ще один випадок. На той час наша сім’я жила в заміському двоповерховому будинку. Велику частину часу ми проводили на першому поверсі, у вітальні або на кухні. На другому ж тільки спали. Одного разу я піднялася в спальню, а чоловік сказав, що прийде трохи пізніше.

Я задрімала, але крізь сон почула звук від’їжджаючої машини. За вікном ніч, куди поїхав? Навіщо поїхав? Трубку, звичайно ж, не бере. Повернувся вже на світанку, близько сьомої ранку і пробрався під ковдру, як ніби-то нікуди не йшов.

Ще одна історія мене просто добила. Син випадково побачив у тата новий дорогий мобільник і сказав мені. Насторожило те, що чоловік ховає телефон в гаражі. Пішла перевірила, дійсно, недешевий. Адже всього кілька днів тому я говорила йому, що мені потрібні нові чоботи. Так ні, на чоботи у нас грошей немає, а на телефон останньої моделі відразу знайшлися.

Мені так прикро стало і не тільки за ті чоботи, а за все своє життя. Скільки років я терпіла його зради, обмани, але межа терпіння є у кожного. Подала на розлучення.

Родичі і друзі зі знайомими не хотіли мене зрозуміти, просили не руйнувати сім’ю, але хіба це нормальна сім’я, якщо навколо одна брехня.

Після розлучення я не спілкуюся з колишнім чоловіком, але не забороняю цього синові, як-не-як, – це ж його рідний батько.

Син залишився жити зі мною. Зараз мені набагато краще, більше немає постійних переживань, образ, я не відчуваю себе приниженою і намагаюся налагодити своє нове життя. Але заміж я більше не збираюся. Ніколи.

Вам також має сподобатись...