Мій чоловік пред’явив мені претензії: мовляв, я поправилась і погано виглядаю. Розповідаю як я відреагувала на це

Мене звати Світлана. Мені 27 років. У нас з чоловіком двоє дітей. Дітьми займаюся тільки я. Діти ще дуже маленькі і я з ними дуже втомлююся.

Чоловік весь час на роботі, а коли приходить додому, то ніколи мені не допомагає. Навіть у вихідний день від нього ніякої допомоги не дочекаєшся. Він, то до мами своєї в гості їде, то з друзями на риболовлю їде.

Так ми прожили три роки. Я ніколи не скаржилася і сама з усім справлялася. Своїх дітей я дуже люблю. Я люблю з ними грати на вулиці, люблю з ними грати в розвиваючі ігри. Я вже навчилася купувати для них одяг по знижкам, навчилася їх сама навіть лiкyвaти.

А мій чоловік всього цього не цінує. А недавно він мені сказав, що я виглядаю просто жахливо: мовляв, я сильно поправилася, погано виглядаю і нічим не цікавлюся крім дітей і їхніх хвороб.

Мовляв, я і манікюр собі не роблю, і стрижуся рідко, і на танці більше не ходжу. А ось інші жінки, які сидять в декреті з маленькими дітьми, встигають ж якось ще й собою займатися, і тому виглядають просто чудово.

А коли мені цікавитися чимось ще? Адже від чоловіка допомоги немає ніякої, від його мами – теж. Я не витримала і про все йому сказала.

Я запустила себе просто, тому що дуже втомлююся, і у мене просто не вистачає часу на себе.

Через два дні були вихідні. Я попросила чоловіка погуляти з дітьми, щоб я встигла сходити в перукарню. Але він мені відмовив: у нього була зустріч з друзями призначена. Потім я подзвонила свекрyci і попросила її побути недовго з онуками. Але вона мені відмовила.

Так, що немає у мене часу на відпочинок, на те, щоб привести себе в порядок, на якесь хобі.

Після народження дітей життя мого чоловіка не змінилася. Він, як і раніше, ходить на роботу і відпочиває з друзями. Дітьми він абсолютно не займається.

А хто ж тоді буде ними займатися, якщо не я?

Більше мій чоловік мені претензій не пред’являє. Адже він не готовий проводити час з дітьми і дати мені можливість зайнятися собою. Так що все залишилося так, як було раніше.

Хоча я дуже сподівалася на допомогу чоловіка. Але, на жаль, для нього його друзі та риболовля важливіша за мене і наших дітей.