Запросили на свято, але з-за столу я вийшла голодна

Є у мене одні ну дуже «економні» знайомі. Вони готові битись за кожну копійку. Економлять на їжі, одязі. Звичайно, вони не бідні, не сидять на хлібі і воді. І гроші на чорний день завжди є. Так що на хліб з вершковим маслом і хорошою ікрою завжди зароблять.

Я відвідую цих знайомих по якомусь приводу. А зазвичай – телефонуємо один одному. Якось раз мені довелося бути запрошеним на святкуванні дня народження до цих людей. Свято, звичайно, відбулось, але ось з-за столу я вийшла абсолютно голодна.

Спочатку я взагалі нікуди не хотіла їхати, оскільки знайомі жили дуже далеко від мене. Та й свято випало на робочий день. Однак незабаром зважилася поїхати, тим більше з роботи мене повинні були відпустити раніше. З ранку сходила в магазин, купила подарунок і вирушила на роботу. Запросили мене до четвертої години дня, тому в обід я не стала набивати шлунок. Сподівалася поїсти в гостях.

Так ось, вирушила я в гості. Приїхала, вручила ювілярові подарунок, наговорила купу приємних слів. Потім до слова сказала, що голодна, спеціально підготувалася до торжества. Знайома зрозуміла жарт, і сказала: «Проходь, звичайно, все готово».

Гостей прийшло шестеро, плюс двоє – господарі. Тобто, всього вісім. Як тільки я пройшла в кімнату, то здивувалася, тому що не було накритого столу. Замість нього знайома принесла маленький столик. Стільців в кімнаті не було, а присісти можливість була тільки на диванчик. Взагалі-то хотілося розслабитися після важкого робочого часу, але вже добре: фуршет, значить фуршет. Найсмішніше почалося потім.

Я дуже пошкодувала, що не підкріпилася в обідню перерву, оскільки на столику було всього кілька маленьких тарілочок з нарізкою (важко повірити!). На кожній тарілці лише по вісім шматочків (м’яса, моєї улюбленої копченої ковбаси і сиру відповідно).

Крім того, була овочева нарізка: свіжі огірки і свіжі помідори. Все було нарізано хоч і тонко, але досить красиво. Мало не забула: була ще пара салатиків в невеликих посудинах. Фрукти також розраховані на вісьмох. Також була пляшка червоного вина. Загалом, пригощайтесь, улюблені гості, чим багаті.

Значить, сиджу я жую ковбасу і сир. Але їсти щось як хочеться, і нічого не зробити! Випивати не захотіла, подумала, що відключуся без закуски-то. Тут раптом господиня сказала: «Зараз буде гаряче блюдо!» Ну, думаю, хоч зараз-то наїмся.

Звичайно, а як же! Все блюдо складалося з декількох маленьких картоплин і шматочків курки. І головне: рівно на вісьмох людей! Загалом, сміх крізь сльози. Але найбільше запам’ятовується те, що подається в кінці: добре хоч торт був нормальний. Так що повеселилися від душі … Однак все одно через дві години я вирушила додому зовсім голодна.

Біля будинку зайшла в супермаркет, набрала цілий кошик продуктів. І тільки вдома мені вдалося добре поїсти.

Да уж, ось так гості! Добре заощадили, нічого не скажеш. Питання, в загальному, тільки одне: а навіщо було взагалі запрошувати купу народу, якщо немає грошей (а може бути, бажання) організувати свято?