– Я більше не можу з тобою жити! Ти ж навіть собі шкарпетки купити не можеш! – кричала чоловікові, коли йшла. А через рік вже хотіла до нього повернутися, але реакція чоловіка гідна премії

Дуже багато сімей руйнуються, тому що люди не можуть просто сісти спокійно і поговорити один з одним.

Так було і в сім’ї моєї подруги Ані. Чомусь її чоловікові дуже не щастило з роботою: його часто звільняли, хоча він і непогано начебто працював. Ми з Анею дружили, наші чоловіки теж були добрими приятелями. І мені, і моєму чоловікові було дуже важко спостерігати за тим, як Віктор в черговий раз втрачає роботу. Ніби як нормальний чоловік, але що ж йому так не щастить?

І ось одного разу Аня не витримала.

Ми якраз в той вечір прийшли до них в гості. Віктор був ще на роботі. Ми сиділи на кухні, пили чай з тортиком. Тут прийшов Віктор, він був злегка п’яний. Він сказав, що начальник погрожує його понизити в посаді за те, що він сьогодні запізнився на роботу. А ще його за запізнення оштрафували на велику суму.

Коли Аня все це почула, то у неї здали нерви, і вона почала сильно плакати. Ми зрозуміли, що ми зайві і пішли додому.

Коли ми йшли, то чули, що Аня і Віктор дуже сильно сваряться.

Аня кричала Віктору:

– Я більше не можу з тобою жити! Ти ж навіть собі шкарпетки купити не можеш!

Через два дні ми дізналися, що Аня зібрала свої речі і пішла від Віктора. Жити вона переїхала до своєї мами.

Незабаром вони розлучилися. Свою квартиру вони розміняли на дві однокімнатні квартири. Дітей у них не було. Тому розлучення і поділ майна пройшло дуже швидко.

Віктора після розлучення не звільнили, а навпаки начальник став давати йому ще більше роботи. Щоб забути про розлучення і зраду Ані, Віктор став повністю присвячувати себе роботі. Через три місяці його підвищили на посаді. А ще через півроку він став начальником відділу.

Ми з чоловіком були дуже раді за Віктора. Здавалося, що невдачі до нього притягувала саме Аня.

Віктор нарешті повірив у себе. Він схуд, став краще одягатися. Загалом, у нього все було відмінно: на роботі був повний порядок і виглядати він став набагато краще. Віктор навіть купив собі в кредит хорошу машину.

А через півроку Віктору подзвонила Аня. Вона запропонувала йому зустрітися в кафе і поговорити. Віктор погодився.

Вони зустрілися в кафе. Поговорили про минуле. Аня стала розповідати про те, як їй важко живеться: вона і роботу знайти не може, і грошей у неї немає. І взагалі, вона дуже любить Віктора і хоче до нього повернутися.

Віктор подивився уважно на Аню, подумав хвилинку, згадав те, що вона сказала йому рік тому про шкарпетки і сказав:

– Я тепер сам можу купити собі шкарпетки, і ти мені тепер зовсім не потрібна! Зате тепер тобі знадобився я! Не будемо ми більше жити разом! Ти ж кинула мене в найважчий момент, коли мені так була потрібна твоя підтримка! Так дружина робити не повинна!

Віктор оплатив кафе і пішов.

Я вже подумую про те, щоб познайомити Віктора з однією своєю незаміжньою подругою. Раптом, у них щось вийде? Віктор заслуговує щастя.

Я вважаю, що Віктор вчинив правильно. Якщо Аня пішла від нього, коли у нього не було грошей, то значить, що вона його ніколи не любила. Той, хто любить, той поруч з коханою людиною завжди: і в горі, і в радості. Хіба не так?