Мама, я віддав свій обід Даші. Вона так сильно хотіла їсти, а ти ж знаєш, грошей у них немає. А я можу потерпіти і поїсти вдома

В клас мого сина перевелася дівчинка з малозабезпеченої сім’ї. Всі знали, що батьки у Даші в розлученні, тато аліментів не платить і зовсім не бере участі в житті дитини. Але про те, що дівчинка часто сидить голодна – я дізналася зовсім недавно.

Школа, в яку ходить мій син, дуже хороша. Обіди на місяць коштують не дуже дорого, тому з нашого класу в їдальні харчуються всі. Тобто, харчувалися всі, поки до нас не перевелася Даша.

Даша з малозабезпеченої сім’ї. Я знаю, що її батьки розлучилися, і з того часу батько перестав брати участь у вихованні та забезпеченні дитини. Раніше, вони всією сім’єю жили в іншому районі міста, а Даша навіть навчалася в приватній школі.

Але після розлучення батьків, мама Даші була змушена переїхати до своєї матері. Тепер живуть вони всі разом в невеликій квартирці, а мамі дівчинки доводиться важко працювати. Все це я дізналася від своєї подруги, яка живе поруч з їхньою родиною.

Слід зауважити, що Даша завжди виглядає акуратно, але те, що в родині не вистачає грошей – помітно. Крім того, всім у класі вже відомо, що батько не цікавиться своєю дитиною, хоч і повинен.

Дівчинка дуже добре вихована, добре вчиться, але дуже сором’язлива, тому спочатку їй було важко завести нових друзів. Мама Даші ніколи ні на що не скаржилася і не просила допомоги, навіть коли потрібно було здавати гроші на подарунки вчителям або на потреби класу.

Кілька днів тому, коли я забирала свого сина зі школи, він сказав мені, що дуже хоче їсти.

– Але ви ж кожен день обідаєте в їдальні. Чому ти сьогодні не поїв?

Михайло почав ховати очі, ніби він щось від мене приховував. Я поцікавилася у нього, що ж все-таки відбулося.

– Тільки пообіцяй мені, що не будеш сваритись.

– Добре.

– Мама, я віддав свій обід Даші. Вона так сильно хотіла їсти, а ти ж знаєш, грошей у них немає … А я можу і почекати, вдома поїсти. Правда?

Я була трохи розгублена, але відповіла, що Михайло зробив все правильно. Зрозуміло, мені було неприємно, що мій син весь день був голодним, але ж найголовніше – що у нього велике і добре серце.

Через кілька днів у нас було батьківські збори. Одна з мам почала говорити, що Даша мало не «відібрала» обід у її дочки, і, взагалі, дівчинка часто випрошує у інших дітей їжу, а іноді за ними доїдає. Додала, що Даша – дуже невихована дівчинка і їй зовсім не місце в нашому класі. Деякі батьки стали підтримувати її позицію.

Я не витримала і сказала, що все це неправда, тому що Даша – дуже вихована і скромна дівчинка, що вона ніколи і ні в кого нічого не випрошує, і що їх діти допомагають їй по своїй волі.

Піднялася ще одна мама:

– Досить сваритись. Всі ми знаємо, що ситуація в родині дівчинки не найприємніша. Її мама навіть не прийшла сьогодні на збори, тому що вона до цих пір працює. І вона, і її дочка – хороші люди. Як можна наговорювати на дитину за те, що вона просто хоче їсти?

Після цього вона підійшла до столу нашого класного керівника і поклала туди гроші:

– Це Даші на обіди до кінця місяця. Я дуже рада, що наші діти набагато кращі за нас.

Вона вийшла, а в класі запанувала тиша. Тоді я теж дістала кілька купюр і поклала на вчительський стіл. Цьому приклад наслідували абсолютно всі батьки, крім однієї жінки, тієї, яка спочатку скаржилася на дівчинку.

Але нічого страшного, адже спільними зусиллями ми змогли зібрати гроші на обіди дівчинці до кінця навчального року. Я ще ніколи не пишалася нашими дітьми настільки сильно, так як якщо б не вони, то дівчинці ніхто б не допоміг, а ми і далі закривали б очі на цю проблему.