Всією сім’єю сіли на шию бідній жінці: чоловік відмовився ходити на роботу, а мати-пенсіонерка своє вже відпрацювала

Іра завжди була відповідальною і працьовитою, всякий раз намагалася допомагати матері по господарству, готувала їсти, ще й підробляти встигала. Причому у неї була хороша успішність у навчанні та з друзями встигала час проводити. Напевно, ця дівчина навіть не підозрювала, що її безвідмовністю будуть так нахабно користуватися.

Ірина зараз живе в маленькому селищі, є чоловік і двоє дітей. Молодша Ганнуся – 5 років, і вже дорослий 13-річний Антошка, займається спортом. Ірина змушена самотужки забезпечувати сім’ю, в якій двоє дітей, непрацюючий чоловік і мати-пенсіонерка.

Нещодавно в садку дітей попросили намалювати своїх мам, так маленька Ганнуся зобразила мати конячкою. Ірина, дійсно, відчуває себе замученою конячкою, на плечі якої впали всілякі проблеми і турботи.

Чоловік Іри без роботи вже протягом трьох років. Колись у нього була робота з хорошою зарплатою. Саме з цієї причини подружжя і зважилися народити другу дитину, адже зараз діти – задоволення не з дешевих. Тоді вистачало на все, можна було особливо не напружуватися.

Потім чоловік почав хворіти, часто брав лікарняні, в результаті, взагалі вирішив звільнитися. Навіть після одужання не повернувся на роботу. Мабуть, краще не напружуватися, днями “гладить” диван. Працювати просто не змусиш його!

Мати Ірини ще не стара, але вже на пенсії. На її думку, вона давно відпрацювала своє, пора і честь знати. Заслужений відпочинок у жінки! Часом вона дає якісь гроші на проживання, але це такий мізер і вкрай рідко.

Але ж скільки потрібно грошей тільки для того, щоб щодня нагодувати, одягнути, взути, платити за садок і шкільні обіди. Крім того, дітям потрібно купувати фрукти, овочі, м’ясо та інші корисні, необхідні продукти для зростаючих організмів.

Сім’я Ірини проживає в невеликому селищі. Зарплата у неї, в принципі, пристойна, грошей вистачає, але жінці дуже важко всю сім’ю тягнути в поодинці.

Набагато ж простіше, коли в родині працюють усі дорослі. А в разі Іри вона сама оплачує комуналку, купує продукти, одяг, причому для всіх. Мати Ірини отримує досить-таки не малу пенсію, але невідомо куди витрачає, тому що Ірі дає гроші вкрай рідко і дуже мало.

Іра вже не сподівається на якийсь перепочинок або покупку чого-небудь для себе. Вона вже забула про прикраси і хорошу косметику. І в принципі, обходиться без усього цього. Але хіба можна допускати подібне, адже вона – жінка, а не коняка!

Домашні нахлібники тільки того і чекають, поки вона повернеться з роботи і принесе продукти. Благо, хоч в побуті допомагають, а то ж зовсім туго було.

А нещодавно чоловік Ірини отримав пропозицію підробити. На час, правда, але за роботу непогано платять і вона не важка. Але відмовився, дружині заявив, що більше не буде працювати.

А у Іри є вибір: працювати чи ні? До того ж, мати її ще молода, могла б теж продовжувати ходити на роботу. Але вона теж не хоче, каже, що її повністю влаштовує пенсія, а свої роки вона вже відпрацювала. А недавно Антошка взагалі видав. Сказав, коли виросте, буде як тато лежати на дивані і байдикувати.

Так і живуть. Іра продовжує орати, а домашні всі сидять у неї на шиї, та тільки чекають, поки принесе що-небудь пожерти. Люблять сильно її, кажуть.