Була справа в молодості, знадобилися гроші терміново. Пішла заробляти на вокзал

Героїня цієї історії народилася в простому селі, але завжди прагнула до чогось більшого. Впиралася в навчання, щоб вступити в престижний ВУЗ. На жаль, на вступних не пощастило, але амбіції залишилися. Вирішила Валя зачепитися в місті будь-яким способом.

Яким? Так влаштуватися на роботу. Заводським гуртожиток надавали, ось і їй ліжко виділили. Перебралася дівчина, і почала жити столичним життям. Тільки грошей не вистачало. Вихідні по музеях та по кафе, поїздки та перекушування позбавили її заощаджень куди раніше, ніж вона дочекалася першої зарплати.

Подружки заводські – з простих роботяг, не дуже-то прагнули допомагати нашій романтичній панночці. Вона до них:

– Дівчата, а як мені жити-то місяць? Де грошей дістати, де підробити хоч як-небудь?

– Ти молода ще, – сміються баби, – хороші гроші тобі дадуть. І клопоту ніяких. Встань просто в одному містечку біля вокзалу. Там хлопці під’їдуть, вони тобі і пояснять, що робити, головне, дочекайся.

Наївна дівчина навіть не зрозуміла, про що тлумачать пропалені баби. Жорстокий це був жарт, але вона навіть не запідозрила насмішку. Встала ввечері після роботи на зазначеному місці, стоїть, чекає.

Зупиняється машина, визирає молодий чоловік.

– Що стоїш?

– Так ось підробити хочу.

Мужик її поглядом окинув, кивнув:

– Сідай, є у мене для тебе “робота”.

Привіз дівчину в якусь квартиру, провів через двір. Заводить, там ще хлопці якісь, музика грає, шампанське на столі.

– Іди, – кажу, – в ванну, помий все, що потрібно.

Хлопці вже тепленькі, а дівчина не виходить ніяк. Вони вже думають, що за справи, скільки можна митися-то? Виходять з кімнати – і шок настає.

Чистим було все: і ванна виблискувала, і кухня, туалет намитий, немов новенький. Дівчина вже і плиту начистила, підлогу домиває.

Хлопці в повному шоці стоять, не знають, що сказати. Але зрозуміли, що наївна дівчинка попалась. Дали їй приготовані пару сотень, запропонували відправити на таксі, щоб в дорозі не сталося чогось. А дівчина їм:

– Стривайте, за такі гроші я вам вікна ще помию …