Безкультур’я! Як ми з закордону до мами приїхали і ледь не провалилися крізь землю від сорому

Я живу за кордоном, мій чоловік співвітчизник, але зустрілися ми і полюбили один одного вже там. Час від часу ми приїжджаємо на батьківщину, провідати рідних і близьких. Найчастіше наші поїздки припадають на зиму, адже там всі сімейні свята.

У минулому році ми нарешті вирвалися влітку і нам захотілося справжнього пікніка – шашлик на березі річки. Ми зібралися, я покликала своїх старих друзів і родичів – батьків, дядька, його дітей з дружиною.

Недовго думаючи, я запропонувала поїхати на місце, де ми відпочивали раніше, коли я була маленькою. Там була красива галявина з купою польових квітів, невеликі чагарники і молоді дерева.

Місце знаходилося на околиці парку і там завжди було чисто і красиво. Я зрозуміла, що свято провалене, як тільки ми туди приїхали. Поляна вся поросла бур’яном, річка зацвіла, запах там стояв жахливий, годі й думати про польові квіти, ще й вся місцевість біля річки була всіяна сміттям від минулих посиденьок.

Але так як часу шукати інше місце не було, ми сіли там. Сяк-так очистили свій куточок, поїли шашликів. Весь день я збирала все наше сміття в пакет, твердила всім, щоб вони теж своє сміття туди скидали. Всі так і робили і я була дуже задоволена тим, що принаймні ми після себе нічого не залишимо. Як же я помилялася.

Після закінчення трапези і спілкування, ми зібрали речі, підійшли до виходу з парку, де також стояли сміттєві контейнери. Я обертаюся назад і бачу, що ні у кого немає пакета з нашим сміттям. На питання де він, мені відповіли, що про нього вже подбали. Виявилося, що в їхньому розумінні, подбали – значить викинути в найближчі кущі.

Я була в повному шоці. Закордоном собі такого ніхто не дозволяє, адже всі прекрасно розуміють, що таке жити в смітті і що таке жити в чистоті.

Мені не хотілося на них кричати або щось їм пояснювати. Просто я зрозуміла, що вони заслуговують на те, що отримують від держави. Нічого їм скаржитися на своє життя, доходи і проблеми. Вони самі не хочуть боротися за краще життя. Добре хоч я поїхала з цієї країни.