Після цього випадку я завжди поступаюся місцем на нижній полиці, коли їду в поїзді

Я дуже часто читав в Інтернеті різні історії про те, що люди не хочуть поступатися своїми нижніми полицями в поїзді літнім людям, вагітним і дітям. Я розумію цих людей. Вони заздалегідь купували квитки, заплатили за них дорожче. Тому вони хочуть їхати з комфортом.

Я теж часто їжджу поїздом, тому дуже часто був свідком самих різних ситуацій в поїздах. Два роки тому зі мною стався випадок, після якого я завжди поступаюся місце людям, коли бачу, що їм це дійсно треба.

А сталося ось що. У мене був квиток на верхню полицю, тому в той раз я був тільки свідком того, що відбувається, а не учасником.

На одній із зупинок в поїзд зайшла бабуся. У неї був квиток на верхню полицю. Внизу їхала жінок з дитиною і ще одна молода жінка. Бабуся попросила жінку поступитися їй нижню полицю. Вона навіть пропонувала жінці за це заплатити.

Але молода жінка бабусі відмовила. Мовляв, вона купувала квиток спеціально на нижню полицю. Незабаром ми всі стали лягати спати. Бабуся не змогла сама залізти на верхню полицю. Я і ще один чоловік допомогли їй це зробити.

Настала ніч. Всі заснули. Я теж міцно заснув. Вночі мені треба було піти в туалет. Я почув, що хтось поруч тихенько стогне і схлипує. Я вирішив, що це дитині щось сниться, ось вона і видає такі звуки.

Тільки вранці я випадково дізнався, що я сильно помилився. Бабуся, яка була на верхній полиці, всю ніч не спала.

Вранці, коли я прокинувся, багато пасажирів вже покинули наш вагон. Було багато порожніх нижніх полиць. Недалеко від мене сиділа на нижній полиці та сама бабуся. Вони запросила мене попити з нею чаю і пригостила дуже смачними пиріжками.

Я із задоволенням пив чай, їв пиріжки і розмовляв з приємною в усіх відношеннях бабусею. Вона мені розповіла, що її син сильно захворів, і його поклали в лікарню. Ось вона і їде до нього. Квиток довелося купувати терміново, квитків на нижню полицю не виявилося.

У бабусі дуже сильно боліли ноги. Вона не могла всю ніч просто лежати. Їй треба було час від часу вставати, щоб посидіти або походити. Перебувати в постійному положенні вона просто не могла.

Всю цю ніч на своїй верхній полиці вона промучилася. Через дві години її почали мучити сильні болі. Вона з великими труднощами їх терпіла. Коли біль став уже нестерпним, то вона почала потихеньку плакати. Саме її схлипування я і чув вночі.

Мені стало її дуже шкода. Після того, як жінка не захотіла поступатися їй місцеv, їй було незручно просити про це когось ще з пасажирів. Ось вона і провела жахливу ніч на верхній полиці.

З тих пір, якщо я їду на нижній полиці, а поруч є пасажири, яким важко буде на верхній полиці, я завжди поступаюся їм своїм місцем. Я ж можу спокійно там спати. Але ж є люди, які не можуть навіть туди залізти.

Я вважаю, що все залежить від обставин. Але завжди, треба перш за, все залишатися людиною і проявляти доброту, розуміння і співчуття до інших людей.