Завдання просте, рішення складне. Скільки людей, стільки й думок, і ніяк не можуть до загального підсумку прийти

Мозок – теж м’яз. Біологи це твердження рознесуть в пух і прах, але ми-то знаємо: тренування йому необхідні більше, ніж присідання в залі потрібні для сідниць. Тільки ось навантажувати мозок потрібно розумовою працею, приклади відмінно підійдуть. Від навантажень він тільки кращим стає.

Особливо добре заходять завдання із секретом. Але і прості, зі шкільної програми, працюють не гірше. Тут і уважність підключається, і вміння робити далекосяжні висновки.

Ну ось вам приклад, можна в голові вирішити, без папірців. Тут навіть двозначних чисел немає.

Але дорослі люди з вищою освітою чомусь починають плутатися. Здавалося б, ну згадай ти правильний порядок дій! Приклад простий, шістку поділити на двійку, за якою відкриті дужки. У дужках підсумовуються двійка з одиницею.

Сміх сміхом, але у всіх різне число виходить.

У школі б нагадали, спочатку потрібно розібратися з дужками, звести їх вміст до єдиної цифрі. Це трійка, звичайно.

А потім діяти по порядку.

Тобто, розділити шістку на двійку і потім помножити на трійку.

Підсумок – дев’ять.

Якщо ж хтось пропонує спершу отриману в дужках трійку перемножити з двійкою, а потім першу шістку ділити на отриману, нехай згадає: в цьому випадку дужки стояли б зовсім в інших місцях.