Ольга Петрівна, мама чоловіка, відразу здалася мені “жінкою з приколом”, але я навіть не підозрювала, наскільки цей “прикол” в ній великий. Те, що вона всіма правдами і неправдами боролася за увагу сина, я ще якось могла прийняти, вже змирилася з роллю “невістки-загарбниці”, але тепер вона воює за увагу сина з власним онуком, це вже клініка, як я думаю

Моя мама після першого знайомства з моєю майбутньою тоді ще свекрухою сказала мені, що спокійного життя мені не бачити. Якщо тільки забратися на Північний полюс і відключити всі засоби зв’язку. Слова виявилися пророчими. Свекруха намагалася на всю, щоб перетягнути увагу сина на себе.

Одна з проблем полягала в тому, що ми жили в квартирі, що дісталася чоловіку в спадщину від бабусі. А вона перебувала дуже вже близько від дому свекрухи – всього хвилин десять неспішним кроком. Тому Ольга Петрівна була частим гостем в нашому домі.

Вона могла прийти раннім суботнім ранком, щоб принести коханому синочку свіжих пиріжків, могла прийти близько опівночі, тому що щось стало сумно і серце щемить. Іноді чекала нас на лавочці після роботи.

Я скрипіла зубами і терпіла. Але коли моє терпіння від постійного перебування свекрухи у нас вдома лопнуло, я сказала чоловікові, щоб поговорив зі своєю мамою і скоротив її візити.

Чоловік, мабуть, поговорив, бо на наступний день свекруха зателефонувала мені і зі сльозами в голосі назвала безсовісною, яка відриває сина від матері. Потім Ольга Павлівна обрала іншу тактику – кликала постійно сина до себе. То погано себе почуває, то їй самотньо, то чай попити з пиріжками – завжди знаходився привід.

Жорстко відмовити мамі чоловік не міг, тому з винуватими очима завжди обіцяв, що він швидко, і йшов до мами. Повертався він через годину в кращому випадку. Мама сказала, що тут два варіанти – змиритися або розлучатися. Я вибрала перший і просто не звертала уваги на спроби свекрухи стати для сина центром всесвіту.

А потім мені стало зовсім не до її примх, я завагітніла. Чоловік світився від щастя і носив мене на руках, а свекруха ходила з таким кислим виглядом, ніби тиждень харчувалася одними лимонами. Мама говорила, що коли народиться онук, свекруха відтане, але я чомусь в цьому сильно сумнівалася. І виявилася правою.

Чоловік мало не спізнився на виписку, тому що Ользі Петрівні раптово стало погано, але замість виклику медиків вона чомусь викликала сина, щоб він сидів і тримав її за ручку. Чоловік все одно викликав швидку, а коли ті сказали, що причин для занепокоєння немає, швидко полетів до мене в пологовий будинок, залишивши маму вдома.

Онуком свекруха не цікавилася від слова зовсім. Прийшла на оглядини, а сама тільки навколо сина і крутилася, розповідаючи, як їй важко без його допомоги. Такої поведінки не зрозуміла навіть рідна сестра свекрухи, висловивши, що Ольга Петрівна явно забула, навіщо сюди прийшла.

Так ми і жили – як у нас якась подія або захід, так свекрусі відразу терміново потрібний син. Я вже не злилася, а скоріше дивувалася непрохідній впертості цієї жінки. Скільки вона могла придумати приводів тільки для того, щоб відірвати чоловіка від сім’ї.

Цього року чоловікові доводилося працювати більше звичайного, тому що мене скоротили і я півроку не могла знайти собі роботу. Дізнавшись про маленьку дитину роботодавці обіцяли передзвонити і не передзвонювали.

Чоловік йшов рано, приходив пізно. Дитину він бачив тільки сплячою, тому на вихідних намагався провести з сином побільше часу. Але Ольгу Петрівну це не влаштовувало. Їй потрібно було, щоб син був у неї.

Я не втрималася і зателефонувала свекрусі, щоб пояснити їй на пальцях, що і без неї зараз не до неї, що син росте, а батька майже не бачить, хай хоч на вихідних поспілкуються нормально, а до неї він прийде іншим разом.

Відповідь свекрухи мене просто вразила.

– З сином у нього ще все життя попереду, синів у нього ще може бути і два, і три, і чотири, а мати одна, – відрубала свекруха.

Я зрозуміла, що тут взагалі марно розмовляти. А коли в день народження онука любляча бабуся про це навіть не згадала, зате хотіла поцупити чоловіка терміново лагодити їй кран, я зрозуміла, що це вже клініка. Тут навіть чоловік вже обурився, що мати перегинає і поживе день з протікаючим краном.

Свекруха влаштувала скандал, потім почала симулювати, зображуючи, що їй погано, через що тільки ще сильніше посварилася з сином. Тепер уже він розлютився і сказав, що не збирається більше бігати по першому її дзвінку. У нього є дружина і син, які теж вимагають уваги.

Ольга Петрівна, звичайно, звинувачує в усьому мене, що я так чоловіка налаштувала, але по факту вона своїми нерозумними діями зробила все сама.