Поставила свекра на місце, тепер чоловік ображається, що я перед батьками його зганьбила
З батьками чоловіка у мене стосунки напружені ще з нашої першої зустрічі. Свекруха ще туди-сюди, може й промовчати, а ось свекор обов’язково свої п’ять копійок вставить. І завжди на тему “місце баби на кухні, мужик здобувач та глава сім’ї”.
Мені така модель поведінки не є близькою. У моїх батьків у сім’ї була рівноправність і жодного махрового патріархату з розподілом ролей за ознакою статі. Чоловікові я теж ще в період цукерково-букетного періоду сказала, що якщо хоч раз від нього почую, що моє місце на кухні, то він одразу піде гуляти лісом.
Чоловік мене запевнив, що сам не підтримує позицію тата, але батька вже не переробити, та й маму там начебто все влаштовує. Але у нас у сім’ї все буде по-іншому. Мене така відповідь влаштувала.
Можу сказати, що чоловік своє слово дотримав.
Ми одружилися п’ять років тому, і за цей час я жодного разу жодних натяків на його верховенство і моє “кухонне” місце не чула. У будинку кожен робить те, що може. Він прийшов раніше – вечеря з нього, я помию посуд, і навпаки. У прибиранні теж все робимо разом. Дрібні конфлікти неминучі, звісно, але загалом усе добре.
Але у будь-якій бочці меду є ложка дьогтю – це зустрічі з його батьками. Мене всі міркування його батька про сімейне життя короблять, доводиться робити зусилля, щоб мовчати.
– Ось жодного разу невістка на пироги не покликала. Адже господиня має все вміти готувати. Це пряме призначення жінки – будинок утримувати, дітей народжувати та чоловіка ублажувати.
Головною темою для невдоволення свекра є відсутність у нас дітей. Щоразу піднімається ця тема. Людина не розуміє, що пхати носа в чуже ліжко, навіть якщо це ліжко твого сина, верх непристойності. Я намагалася відповідати, що поки що ми хочемо підзбирати грошей, та й на роботі у мене зараз відповідальний період.
– Баба вдома сидіти має, а не кар’єру будувати. Діти і чоловік – ось її кар’єра, – повчально піднімав палець вгору свекор, а чоловік мовчав, дивлячись татові в рот, киваючи на його слова.
А ситуація у нас зараз в сім’ї складна. Чоловік близько року тому втратив роботу. Швидко знайшов нову, але зарплата там вдвічі нижча. У мене ж кар’єра зростала, тому основним здобувачем у сім’ї є я. Мій відхід у декрет означатиме фінансовий крах сімейного бюджету. Чоловік шукає більш високооплачувану роботу, але поки що безрезультатно.
Ми цю тему не афішували, зрештою, це тільки наша з ним справа. Живемо ми за свої гроші, ні в кого не позичаємо. Тож батьки чоловіка були не в курсі нашої ситуації.
Тиждень тому у свекрухи був день народження, не піти не можна було, хоча я зазвичай намагалася уникати посиденьок з батьками чоловіка. Думаю, зрозуміло чому. Але тут ми купили подарунок, квіти та пішли в гості.
Починалося все мирно, розмовляли нейтральні теми. А потім свєкр випив і завів улюблену пісню про дітей.
– Та жени ти свою в шию з роботи! Так вона до кінця днів працюватиме, все їй мало. Нехай дітей народжує! – міркував він про мене в третій особі, хоча я сиділа навпроти. Чоловік сидів і кивав у такт батькам слів.
І тут у мене все зійшлося – складності на роботі, накопичена втома, злість на свекра, що вічно лізе не в свої справи, образа на чоловіка, що киває. Зірки зійшлися, як кажуть.
– Я б і пішла вже в декрет, якби могла. Але піди я зараз із роботи, ми по світу підемо, бо саме моя зарплата складає левову частину бюджету. І не смійте більше вказувати, як нам жити, – випалила я, встала та пішла на вихід.
Чоловік за мною не пішов, але я була в такому стані, що мені все одно було. Викликала собі таксі та поїхала додому. Чоловік повернувся за дві години злий, як чорт.
– Тебе хтось просив рота відкривати? Здобувач вона! Виставила мене перед батьками невдахою, яку дружина утримує!
– Якби ти хоч раз своєму батькові рота заткнув, коли він на мене наїжджає, я б промовчала. Але від тебе захисту немає, довелося самій захищатись. І що таке я сказала? Тільки правду.
Сварилися ми години зо дві, потім чоловік психанув і кудись пішов. Вдома не було його три дні, виявилось, що жив у друга. Я наступного дня зателефонувала вибачитись перед свекрухою, все-таки це був її день народження. Вона натякнула, що і перед свекром непогано було б вибачитись, але цього я робити не збираюся.