Мій свекр пішов до моєї мами, в сім’ї зараз таке діється, що втекти хочеться

Три місяці тому мій свекр пішов із сім’ї. Це вже сама по собі неприємна звістка, свекруха дуже важко переживала це. Чоловікові теж ця ситуація не була до душі.

Але все стало набагато гірше, коли з’ясувалося, що свекр не просто пішов, а пішов до моєї мами, яка вже давно живе одна. Тепер вони живуть разом, а ми всі шоковані і не знаємо, що тепер робити і як приймати нову реальність.

Моя мама вже давно живе одна. Мій батько пішов, коли я була зовсім малою, я його навіть не пам’ятаю. Потім мама якийсь час жила з чоловіком, приблизно п’ять років, але теж не склалося. Вже понад двадцять років вона одна.

Мама ніколи не впадала у відчай, не забивала на себе. Ходила до спортзалу, стежила за собою у міру можливостей. Для свого віку вона має дуже гарний вигляд.

– А що мені? Дочку я виростила, тепер можу пожити для себе. Зарано мені хустинку пов’язувати і біля під’їзду на лавочку сідати, – міркувала мама.

Я її в цьому підтримувала, вона намагалася жити повним життям, не намагаючись залазити до мого. Покличу – прийде, попрошу допомоги – допоможе, але сама нав’язуватися, лізти з порадами не стане.

У чоловіка досі сім’я була повна. Хоча я дивувалася, як його батьки взагалі зійшлися. Батько чоловіка – балака, душа компанії, який готовий на будь-який кіпіш.

А свекруха інша, вона більше прив’язана до будинку, чудова господиня та еталонна бабуся з пиріжками та в’язаними шкарпетками. З приводу свого зовнішнього вигляду свекруха не морочиться. Навіть косметикою вона користувалася на моїй пам’яті лише двічі – на нашому весіллі та на своєму ювілеї.

На всі жарти-примовки чоловіка реагувала стиснутими губами і несхвальним похитуванням голови. Говорила, що він надто несерйозний і галасливий.

– Що в молодості був дурень дурнем, що в старості такий самий, як блазень гороховий, – говорила свекруха.

Але жили вони, як мені здавалося цілком мирно. Я тоді ще подумки розмірковувала, що протилежності притягуються. Адже стільки років у шлюбі прожили й нічого.

А тут як грім серед ясного неба – розлучення, догляд свекра, а потім ще до купи і звістка про те, що він пішов до моєї мами. Ситуація була дуже незрозуміла.

Мама стверджувала, що вона з сім’ї нікого не вела і взагалі була здивована, що свекр вирішив розлучитися. І він теж, до речі, стверджує, що не мама спричинила його такий дивний вчинок.

– Та я вже давно про розлучення подумую, не міг я з нею більше жити. Як наглядач, слово честі. То не роби, це не так, туди не ходи, що ти як дурень поводишся – набридло до печінок. І пиляє, і нудить постійно, спасу немає. Думав, що звикну, але з роками тільки більше дратувати стало, – відверто казав свекр.

Ми з чоловіком сиділи і слухали все це з квадратними очима. По обличчях мами та свекра було видно, що їм добре разом. І я дуже пораділа б за них, якби не свекруха, яка досі не може відійти від шоку.

Вона багато плакала. Мабуть, як би вона чоловіка не пиляла, а кохання все-таки було. І тепер ось вона залишилася сама.

Про колишнього чоловіка і сваху вона чути не хоче, виставила нам умову, що якщо ми зі зрадниками спілкуватимемося, то вона нас знати не бажає. А як я можу не спілкуватися з мамою, а чоловік із батьком?

Хоча й у чоловіка з батьком теж не все гладко. Чоловік вважає, що як би там не було, батько маму зрадив, бо надто рано зійшовся з іншою жінкою. А мою маму взагалі вважає розлучницею, бо якби не вона, можливо, батько б і не наважився йти.

І через це вже в наших із ним стосунках виникає непорозуміння, ми починаємо сваритися. Я вважаю, що в цій ситуації винних немає, а от чоловік звинувачує батька та мою маму. Свекруха звинувачує всіх, включаючи нас, якщо ми однаково спілкуємося з ними.

Коли вже це божевілля скінчиться? Нехай уже всі будуть щасливі і жодних проблем ні в кого не буде. Втомилася розриватися між близькими людьми.