У сина з невісткою шлюб на ладан дихає. Звичайно, кожна мама схильна виправдовувати свою дитину, але тут об’єктивно винна невістка. Я взагалі не розумію, навіщо вона одружувалася, якщо майже весь час перебуває у своєї мами. А як народила, то взагалі все. Син уже серйозно замислюється над розлученням. Я його навіть засуджувати не можу, що він кидає дружину в декрет і маленьку дитину. До дитини його майже не допускають, кажуть занадто маленьке маля ще. Хіба це сім’я?

Після весілля син із дружиною переїхали до квартири, яку йому залишив батько. До весілля Кирило зробив там ремонт, купив нову техніку, там є все, що потрібно для нормального життя.

Квартира двокімнатна, тобто думати про термінове розширення житлоплощі молодим не треба. Але проживши з чоловіком один місяць, невістка почала говорити, що їм варто було б переїхати до її мами.

– Ну ми ж хочемо не одну дитинку. А для двох малюків ця квартира надто мала. Давай поки поживемо у мами, а цю квартиру здаватимемо. Візьмемо потім в іпотеку троячку. Здаючи дві квартири, ми швидко за іпотеку розплатимося, – раптово запропонувала невістка.

Ні я, ні Кирило такої пропозиції не зрозуміли. Навіщо переїжджати під бік тещі, якщо є окреме житло. Люди якось і без таких екстравагантних рішень квартири купують. Невістка не стала наполягати і тему закрили.

Але через те, що вони не переїхали до тещі, нічого не змінилося. Після роботи невістка їхала не додому, а до мами. Сиділа там години до десятої, і тільки потім їхала додому. У вихідні взагалі могла виїхати на цілий день.

– Мамі незвично жити без мене, мені без неї теж. А ти переїжджати відмовився, – пояснювала свою поведінку невістка.

Синові все це дуже не подобалося, він психовав, але я намагалася його заспокоїти. Мине якийсь час, невістка звикне, що в неї тепер є чоловік, перестане постійно мотатися до мами. Потрібно просто почекати.
І син чекав. Після роботи він їхав не додому, а до мене. Що йому робити у порожній квартирі? Ну і хотів дзеркально показати невістці, що її поведінка дивно виглядає.

Але це йому не вийшло. Якщо він приїжджав до мене, а невістка була вдома, то вона дзвонила, дізнавалася, що син у мене, говорила, що тоді теж до мами поїде, та й виїжджала.

– Ти дурницями займаєшся. Вона не бачить того, що ти намагаєшся їй показати. Навіщо ви одружилися, якщо кожен у своєї мами сидите? Що за дитячі ігри? Ідіть домовляйтесь, – вселяла я синові.

Я його, звичайно, рада була бачити, ми за два тижні у всій квартирі шпалери переклеїти встигли. Але це аж ніяк не сприяло налагодженню його сімейного життя. Тому я відправляла його розмовляти із дружиною.

Коли невістка завагітніла, ми думали, що в неї в голові щось клацне. Вона тепер сама дружина, що скоро стане мамою, треба приділяти більше уваги своїй сімʼї. Але все вийшло інакше.

Невістка продовжувала їздити до мами, іноді почала залишатися в неї ночувати, пояснюючи, що погано себе відчула і не хотіла трястись у транспорті. Вони там із мамою щось в’язали, шили, займалися загалом. А син проводив вечори або один, або в мене, або з друзями

Я пробувала розмовляти з мамою невістки, бо зрозуміла, що з самою невісткою розмовляти марно. Але від розмови з її мамою ефект був приблизно такий самий.

– Ми з дочкою дуже близькі, так. Вона поки що не звикла жити без мене, їй потрібна моя підтримка. Мені що, треба власну дитину виштовхувати? – Не розуміла моїх побоювань сваха.

Ну за рік вона якось могла б вже і звикнути до зміни статусу, а тут навіть спроб немає щось змінювати. Мама привітає, приголубить, від усіх проблем убереже. А чоловік, що чоловік. Він просто існує.

Після народження дитини невістка взагалі переїхала до мами. Їй там спокійніше, як вона пояснила. Чоловікові тільки дзвонить, що купити, що привезти, скільки грошей скинути.