Ocь тaк дoля пocмiялacя нaд ним, aджe зacлyжив

Три роки минуло, як він пішов з сім’ї. Пішов не озираючись, забувши про щасливі спільні роки і улюблену дочку.

Дружина плакала, благала схаменутися, обіцяла все пробачити, аби залишився. Але він повів себе як бридкий егоїст, мовчки грюкнув дверима і пішов. Мабуть недарма вважається, що любов живе 3 роки.

Пішов до молоденької дівчини, з якою познайомився в інтернеті. Все почалося з простого листування в соціальних мережах, він навіть і не думав заводити інтрижку, та мабуть доля без дозволу розпоряджається так, як йому до вподоби.

Вони стали зустрічатися спочатку як друзі, потім вже не могли керувати своїми емоціями, які захлеснули їх, подібно океанському шторму. Здавалося, життя знову заграло яскравими фарбами, адже йому всього 46 років і він хоче насолоджуватися життям, заново переживати закоханість і пристрасть.

Розпустив свій хвіст павича перед красивою, активною і головне, закоханою в нього, дівчиною.

Дні йшли, вони насолоджувалися один одним і вже не уявляли, що колись було інакше. Спочатку вони потайки зустрічалися, потім вже не стали приховувати своїх почуттів, та напевно вже і як не намагайся, а очі за тебе все скажуть.

Нова спалахнувша любов живила його, йому хотілося для неї гори звернути. Навіть знайомі помічали, що він змінився і навіть якось помолодшав.

Тільки щастя не може тривати нескінченно. На зміну пристрасті прийшов побут, який потягнув за собою купу проблем і «нова сім’я» стала поступово котитися в прірву. Та мила дівчинка, яка ніколи навіть не сперечалася з ним, стала чіплятися по дрібницях, він у відповідь огризався.

Та й ліжко, де раніше вирували пристрасті – вже не приносило того задоволення, в якому вони купалися гарячими ночами. Він став по-трошки попивати, а вона мовчки фарбувалася, вбиралася і йшла вечорами з дому. Молодість бере своє, вона недогуляла і прагнула добрати це на стороні.

Приходила вночі і на його питання навіть не намагалася якось виправдатися, просто відмовчувалася. Далі – більше: стала взагалі на ніч йти, він їй телефонував по 20 разів за ніч, не спав, а вона навіть трубку не брала. Тупо творила, що хотіла.

Ось тоді і прийшов його час згадати про свою дружину і улюблену дочуи. Він занудьгував по тому розміреному, спокійному життю, яке вона дарувала йому. Ночами лежав, дивився в стелю і згадував ті безтурботні часи, які залишилися позаду.

Ну чого йому не вистачало, дурнику? Великий будинок, дружина красуня, дочка розумниця. Ні … півень клюнув, захотілося нових вражень. А як він скучав за донечкою, адже він так рідко їй дзвонив, щоб поговорити.

Переживав, що дочка з часом взагалі віддалиться і перестане потребувати татової підтримки, але хіба це було головним, коли у нього пристрасті кипіли в одному місці ??

Кілька днів він вартував її біля під’їзду і нарешті дочекався. Поки він в нерішучості переминався з ноги на ногу, під’їхала машина і раптом в неї прошмигнула його дружина і обдарувала господаря іномарки довгим пристрасним поцілунком. Він стояв немов приголомшений ..

Машина завелася і вони поїхали кудись геть. Веселі та щасливі. А він стояв і благав Бога, зробити хоч що-небудь.

В цю хвилину він згадав її очі, коли вона благала його залишитися. Згадав її сльози, що текли не перестаючи по її оксамитовим щічках. Все це стояло тепер перед його очима і він все віддав би зараз, щоб повернутися в той день.

А тепер вони помінялися місцями – їй добре, а він – біля розбитого корита. Ось вона доля. Ця думка пронизала його серце.

Минув тиждень, поки він оговтався від шоку і вирішив зателефонувати дружині. Він твердо вирішив, що зробить все що завгодно, щоб вона тільки змилувалася над ним і пробачила.

Він майже плакав, благав повернутися, обіцяв, що згорне гори заради неї з дочкою, обіцяв, що подарує їй синочка, адже вона давно цього хотіла. Але вона мовчки вислухала його, поки він виговорився. А потім запитала:

– Усе? Ти все сказав? І просто у відповідь голосно розсміялася.

Коли він спробував щось їй сказати, вона коротко відрізала:

– Я щаслива зараз, як ніколи і ні з ким до цієї хвилини. І я не збираюся нічого змінювати. Прощай.

Він ще робив потім дві спроби до примирення. Намагався налагодити мости через дочку, переконував її умовити маму повернутися до нього, але схоже вже і доньці він не особливо потрібен був. Вона досить холодно з ним розмовляла, навіть від подарунків відмовлялася.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *