Діти вигнали стареньку мати з квартири, а гроші розділили між собою. Старенькій купили халупу в селі, щоб вона не заважала їм. Несподівано у покинутої старенької жінки з’явилася нова сім’я

Яке ж це ж щастя – нарешті мати своє житло! От і здійснилася ця мрія в героїв нашої статті. Марина з чоловіком переїхали в нову квартиру в кінці квітня та ще в центрі міста! Вони довго йшли до своєї мети, і нарешті її досягли.

Марина з дочкою і сином часто гуляли у дворі. Поки діти гралися на дитячому майданчику, жінка спілкувалася з сусідками. Особливо вона здружилася з бабусею Машею. Її добрі очі випромінювали скільки теплоти і світла, що Марина завжди після спілкування зі старенькою відчувала себе спокійно і легко. Марія Іванівна дуже нагадувала їй маму …

Літня сусідка завжди була рада Марині і її дітям. З кожним днем ​​їх дружба міцніла. То Марина чебуреків зробить, щоб пригостити бабулю, то Марія Іванівна зв’яже шапочку для синочка. Багато красивих речей в’язала бабуся для сім’ї Марини.

Чоловік навіть ходив на роботу в светрі від Марії Іванівни, а дочка любила вбиратися в яскраво-червону сукню, яка зв’язала бабуся Маша. Марина думала, що старенька самотня, але якось за чашкою чаю сусідка розповіла, що у неї дві дочки. Потім принесла альбом з фотографіями, і сказала:

– Це моя старша дочка, Світланка, – бабуся погладила фотографію зморшкуватою рукою.

– Красива така, – вирішила підбадьорити її Марина.

– Так, вона хотіла бути артисткою, але не склалося. Тепер працює в театрі, костюмером. Вона часто їздить на гастролі, вдома майже не буває, – намагалася виправдати дочка бабуся.

Потім Марія Іванівна показала фото молодшої дочки, у якій теж дуже щільний графік на роботі. «Та ще й зять недолюблює мене», – розговорилася бабуся. «Всі вони у мене хороші, тільки зайняті дуже», – з гіркотою в голосі промовила Марія Іванівна.

Марині дуже шкода стало бабусю Машу, вона переживала за неї, адже старенька була така самотня. Але якось Марина зустріла у дворі жінку, дуже схожу на дочку літньої сусідки. Вона прямувала прямо до під’їзду, де жила Марія Іванівна.

Виявилося, що це дійсно була її дочка. Обидві доньки зачастили до баби Маші, навіть зять якось прийшов і приніс фрукти. Марина тільки раділа за стареньку, думала, що у дітей прокинулася совість і вони нарешті будуть приїжджати до матері. Але не тут-то було.

Пройшов місяць, Марина не хотіла заважати бабусі спілкуватися з дітьми, тому не заходила до Марії Іванівни так часто, як раніше. Зустрівши незнайому жінку, яка виходила з квартири сусідки, Марина відчула неприємний холодок.

– Як там баба Маша? – запитала Марина у жінки.

– Не знаю. Я купила квартиру у молодої пари, і не в курсі про кого ви питаєте, – відповіла блондинка.

Виявилося, що діти вигнали бабусю з квартири, щоб продати житло. А їй купили крихітний будиночок, десь на околиці села. Марина була в шоці. У неї все валилося з рук. Ледве дочекалася вихідних, щоб поїхати з чоловіком до Марії Іванівни і все дізнатися по докладніше.

Коли Марина з чоловіком і дітьми зайшли в будинок-руїну, де поселили бабу Машу, то їй стало погано. У стелі були діри, на стінах цвіль, а підлога … Як можна було поселити рідну матір в такому місці? У селі залишилося кілька будинків з мешканцями, всі вже давно переїхали в місто.

Але це не зупинило дочок, яким потрібні були гроші. Вони вигнали бабусю з квартири в це пекло, тому що їм треба було грошей! Марина була шокована. Вона не могла заспокоїтися всю дорогу, її душили сльози.

На другий день жінка приїхала в село і забрала бабу Машу до себе. Діти обожнюють стареньку, тепер вони живуть всі разом. А влітку збираються на море. Як же бабуся Маша? Вона теж поїде на море, а як же без неї, адже сім’я повинна бути завжди разом.

На превеликий жаль цю просту істину багато хто не розуміє. Вони ображають своїх матерів, які їх люблять більше життя …